За легендою, Рим був заснований Ромулом і Ремом 21 квітня 753 р. до н.е. Ромул і став його першим царем. Цю дату приводить історик Марко Теренций Варрон. До нього римляни називали різні дати в проміжку між 758 й 728 роками до н.е.
Точна дата першого поселення людей на території Рима невідома. Швидше за все, до 1000 року там ще ніхто не жив.
Самі ранні свідоцтва постійного проживання датуються кінцем VII століття до н.е.
Протягом сотень років Рим був невеликим поселенням у центрі Аппенинського півострова. Однак вигідне місце розташування й агресивна політика, разом з рядом нововведень у військовій справі поступово вивели його на лідируючі позиції спочатку в області, а потім й у регіоні. Остаточним «іспитом» на право першості стали затяжні Пунічні війни, які місто вело з Карфагеном. У результаті цього зіткнення Карфаген був у буквальному значенні стертий з обличчя землі. Після цього Рим методично скорив всі країни Середземномор’я, Західної Європи й Близького Сходу. Свого розквіту Римська держава досягла при імператорі Адріані в II столітті н.е., коли військова й економічна могутність сполучалася з миром усередині імперії. Населення Рима перевищувало 1 млн чоловік.
Кінець імперії поклали численні вторгнення ззовні німецьких і слов’янських народів, а також зростаючої сепаратистської тенденції усередині самої держави. У період Середніх століть Рим увійшов зруйнованим, втративши всю свою могутність, але залишаючись резиденцією римських пап. Статус столиці Італії місто повернуло тільки в XIX столітті після Рисорджименто й об’єднання Італії.