Рим… Вічний Рим

От і закінчилися наші короткі канікули, усього три дні в Римі. Я вирішила поділитися з вами своїми враженнями, ще раз відчути між рядків строгий дух Вічного Міста.


Отже, Рим… Почали ми з головних церков, васильок. Марія Маджиоре - приголомшлива пишнота золота, легкий смуток від погляду на ясла, у яких лежав новонароджений Ісус, дуже гарна й розказана нам з гумором легенда підстави церкви. Маленька церква поруч, назви її ми не запам’ятали, зате добре пам’ятаємо древню мозаїку й балки античного храму, на основі якого вона й побудована. Сан Джованні - монументальність, строгість. Деякий сумбур, що пояснювався тим, що всі Папи вважали своїм обов’язком «внести лепту». Далі були катакомби, Форум, Вуста Істини (руку нам не відкусило), церква на капітолійському пагорбі зі складною назвою. Цікаве місце - «Ватикан через замкову щілину».

Час обідати, а нам, скажу по секрету, не терпілося спробувати кабана (про нього було мимохіть згадано в програмі).

Ну, ось тут-то ми й відвели душу! Гід, з посмішкою дивлячись на наше рохкання за столом, продовжувала безпристрасно розповідати, що в Немі ми приїхали, взагалі ж, не за їжею, а за історичними фактами… Але потім і вона здалася на милість смачних заходів, і ми ще години дві проводили застільний екскурс у гастрономію. Потім вийшов хазяїн, він же кухар, і видав нам купу секретів, які, з вашого дозволу, залишу в таємниці - буду от у Києві фірмові блюда готовити!

Далі ми ліниво спускалися крізь селища по ходу апієвої дороги, побачили «міст самогубців», папську резиденцію, а при в’їзді в Рим попили мінеральної водички із джерела, теж «історичного», і помилувалися на діючий водопровід, якому 2000 років - акведук. Вся поїздка була зовсім нестомлююча, ми спокійно їздили «куди хочемо в бажаному темпі», а тому після двох днів напруженої програми зовсім не почували себе втомленими.

Нічний літак ніс нас у Київ… А мені здалося, що крізь мелькання вогників чаша Колізею, як велике око, підглядала за нами… Буду мріяти про наступну поїздку в Рим… Дотепер чую “аріведерчі Рому”, що співала в нас у машині по шляху в аеропорт.

Обговорення

Залишити коментар